Присвячується Genius Loci

 
…І ось я бачу як переді мною він танцює на перекладені, його гнучкість просто знищує поняття про тяжіння…Вверх, вниз…Вверх вниз. І ось він креслить 72 ім’я бога нашого і бога свого, як прекрасно ллється музика, він світиться…
Його поява завжди супроводжувалась самим чарівним запахом, який людина не може створити, це запах вищої сутності, що може переходити в тілесний план. Сьогодні переді мною Джокер, вчора Тот зі «Смарагдовою Скрижаллю», завтра він напевно просто перетвориться на метелика, такого ніжного і таємничого і просидить весь вечір у мене на плечі, як завжди нашіптуючи Слова Істини.
Джокер жонглює. Він завжди жонглює, то людськими мріями, то просто яблуками, а чи ще краще, надоумлює якогось бідолашного перебігти дорогу на червоне світло, от жартівник…
Він завжди зі мною, але дуже часто мовчить, роблячи вигляд що він пропав, або просто відрікся від мене, але я то добре знаю, що його пустівливі оченятка завжди спостерігають за мною. Його очі кожну хвилину іншого кольору, як і подобає йому подібним створінням. Я ніколи не знаю що він утне, але я впевненна, цей герой ніколи не зробить зла мені. Він часто сміється, навіть з мене, але душа його плаче. Локі, вісник богів, Меркурій, Гермес, Хека, Прометей….багато імен але функція одна. Трікстер є трікстер, сьогодні він культурний герой, а завтра його спалять на вогнищі як єретика. А він собі забавляється, його вигнали, а він через вікно проліз…
Ні один пантакаль ніколи його не стримував, зазнавши безліч перероджень, сам деколи забуває скільки йому років. Він великий любитель змій, саме він був Едемським Змієм, пишається собою, пустівник…На карнавалі він перший красень і любимець публіки, такі фокуси викидує, що глядач ще 6 днів не може зрозуміти що з ним твориться
…6…13…666…
Він мені відкрив поняття «кармінного близнюка»…Просто таки неймовірно коли усвідомлюєш що ви являєтесь одним цілим..1його тілесна оболонка практично повторює мою суть, але стать…єдине що нас відрізняє і різниця в сотні років. Він являється тією силою що породжує бажання творити, творець творця, симулякр…
−Спиш?
−Мабуть…
−Що тобі сниться?
−Місця в яких я ніколи не була, створіння, яких можливо тільки відчути…
−Тобі сташно?
− Я не боюсь…
−Я тебе лякаю?
−Мене лякає тільки брехня і зрада…
−Я не зраджу, але я вмію пропадати
−Я вірю і Надіюсь…
−Ти станеш істиною − промовляє Тот
У нас на двох з Трікстером один Фамільяр. Маленьке кошаче створіння з довгими вушками, ріжками і крильцями. Вона дуже щира і пушиста, на її чолі горить Оріон.
Він любить танцювати, особливо мені подобається як він танцює на лезах, в ці моменти ні один йог йому не пара. Він дуже любить читати, навіть коли читає він танцює, танок Злого Генія. Танці його для богів,і він у вогні, мій Натарадж. Він навіть любить щось поцупити у богів, це що вкрав або людям роздасть, або мені притягне, пронишпорить поки мене не видно, заховає під подушку, проказник… Він часто висить змієм на виноградному кущі, або ходить левом в джунглях. Він такий кумедний, вчора кріосфінксом прикинувся, а потім якогось роззяву надурив у покер, шахрай…
Трікстер, такий різноманітний, загадковий, злий і добрий, прямо таки герой в кожну епоху. Проходить граючись реальністю крізь віки та народи, душі та долі. 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте